Похворіли тіла й лікуємо тіло,
А про ліки душі говорим не сміло.
Боїмося осуджень і слова "слабак"!?
Та молитва від серця потрібна. Ще й як!
Рани з-зовні болючі і кров з них тече,
Рана в серці - таємна, але теж пече.
Її може загоїти Лікар з небес.
Знає, що варто вжити - є “пластир й протез“.
Ампутацію наростей злих проведе,
І забравши старе - подарує нове.
Буде тішитись разом, що ти попросив,
Щоби Він операцію вдало зробив.
І на тіло болюче теж Лікар Господь
У терпінням своїх ти до Нього приходь.
Про життя Бог подбає, Він любить тебе.
Ти ж до Нього не йдеш… Що тримає тебе?
"Він (Ісус) же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі." (Біблія, Мт.9:12)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Жизнь моего деда - Антонина Крылова написано 07,12,2005г- одно из первых моих стихов,мне очень нравится этот стих,автобиографичен,если можно так назвать,отсюда мои корни.
Как быть, когда нет силы жить? - Николай Тарасюк И по этому стихотворению теперь уже сделан плэйкаст. Посмотреть можно по адресу:
http://www.playcast.ru/view/1063782/d7de9159a26441fc69d8689591c7c36beefec575pl
