Одного заможного християнина запитали: “Пане, чому Ви не купуєте для себе вишуканого одягу? Чому носите постійно одні і ті ж скромні речі?” Чоловік відповів: “Краще ганчір’ям буду стелити дорогу перед Ісусом до сердець жебраків, ніж будуватиму перед Ним стіну із коштовностей”.
Не гордись, коли одягу безліч
Є на свято у тебе й будень.
Бо у світі десь ходять в подертім,
На яскравий не мають грошей.
Не гордись, що у тебе п’ять курток,
А крім них є ще шуба й пальто.
Десь в одну двох вдягають синульок,
Щоб тепліше в морози було.
Не гордись, що сорочок пів шафи,
Хтось постійно в футболці одній.
Не мої це заслуги й не ваші.
Ми щасливі в країні своїй!
Не гордись, як парфуми вживаєш.
Не гордись, як фарбуєш взуття.
Ти багатий, якщо все це маєш,
А десь в світі голодне дитя.
Не гордись, як ідеш до салону,
Щоб за тілом доглянули там,
Бо десь люди зазнали полону,
Й тихо служать своїм ворогам.
Не гордись, як в тебе є машина,
Й в супермаркет скупитись ідеш.
В іншім місці, що зветься пустиня,
Ти, напевно, комфорт не знайдеш.
Не гордися багатством удома,
Не гордися ти ним й на дворі,
Бо є люди у котрих утома
Від роботи... й лиш хліб на столі.
Не гордись за ошатні перини,
Не гордись за чудові коври.
В когось ліжко — це дві деревини,
І доводиться спать на землі.
Не гордись що води є доволі,
Не гордись що є ванна і душ.
А десь люди від прагнення кволі,
Й воду п’ють найчастіше з калюж.
Не гордись, що є різні ковбаси,
Й свіже м’ясо на будь-який смак,
Бо десь люди вмирають з прокази,
Навіть мертве з’їдає жебрак.
Не гордись: в мене діти охайні,
Завжди ситі вони і в теплі.
В нашім світі десь є не бажані,
Їх залишили рідні батьки.
Не гордися, нічим не гордися,
За усе щиро Бога хвали!
Дякуй Богу, співай! Й зупинися,
Якщо гордим насправді був ти.
"За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі" (Біблія, 1 Сол. 5:18).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Откройте Богу, люди, сердце! - Тамара Белевцова Однажды, я прочла стих христианки. В нем были такие слова(приблизительно)
-Я приняла в свое сердце Твою Любовь,Господь и никого туда не пущу.
Дрогнуло мое сердце...Самая большая ошибка людей!!!
-Закрывая свое сердце от мира, вы закрываете его и для Меня!-услышала я тихий Голос.
-Ты, прекрасная хозяйка(например), убрала свой дом, все вымыла, проветрила его, открыв все окна и двери и закрылась.
Но ты живешь,готовишь кушать,дышишь...
Что будет в твоем доме с закрытыми окнами и дверями через месяц?
Какой будет воздух в нем?
=ЭТО ВЫ ДЕЛАЕТЕ С МОЕЙ ЛЮБОВЬЮ!
Мне показалось, что земля уходит из под моих ног!!! Я все поняла!
Любовь Бога- непрерывный Поток.Христианин по обетованию Господа, получает Его непрерывно,ибо он сосуд Божий. ОТКРЫТЫЙ сосуд! Подумайте!!!
Теперь может поймете, почему мы болеем? Сами от себя!
Я медик,массажист. И в медицине есть объяснение многих болезней.Многие болезни имеют психо-соматические корни.
Простите меня. Мир вам!
